наплічник
Смотреть что такое "наплічник" в других словарях:
наплічник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
наплічник — а, ч. 1) Наплічна прикраса або частина одягу у вигляді вузької смужки на плечах. 2) Металеве покриття, яке захищало плечі воїна від ушкодження … Український тлумачний словник
наплічник — (заплічна сумка для перенесення речей), наплечник, нараменник, ранець Пор. сумка … Словник синонімів української мови
барми — барм, мн., іст. Широкий дорогоцінний наплічник з нашитими на нього зображеннями релігійного характеру та коштовним камінням … Український тлумачний словник
бармиця — і, ж., іст. 1) У Давній Русі – кольчужна залізна сітка для захисту шиї. 2) В середні віки у Західній Європі – металевий наплічник, до якого кріпились лати та шолом … Український тлумачний словник
нараменник — а, ч. Те саме, що наплічник 1) … Український тлумачний словник
наплечник — див. наплічник … Словник церковно-обрядової термінології
омофор — Елемент архиєрейського богослужбового одягу, що являє собою довгий, широкий перев яз, який носять на плечах поверх сакоса; наплічник; заст. нараменник … Словник церковно-обрядової термінології
орар — Елемент богослужбового одягу диякона та іподиякона, що являє собою довгий перев яз, який носять на плечах поверх стихаря; наплічник … Словник церковно-обрядової термінології
сумка — (предмет, виготовлений зі шкіри, тканини тощо, який має форму мішечка / футляра з ручками і слугує для перенесення чогось); наплічник, рюкзак, ранець (похідна військова / школярська сумка, яку носять на спині); підсумок (невелика шкіряна для… … Словник синонімів української мови
